14 вересня понад 70 зацікавлених осіб, які працюють у сфері реабілітації та асистивних технологій, медичній сфері, а також представники Уряду України взяли участь у он-лайн церемонії початку Проєкту ReLAB-HS („Навчання, дії та розбудова реабілітації в системі охорони здоров’я”) в Україні.
Під час цієї події було окреслено план ReLAB-HS щодо розробки інноваційних економних рішень, які суттєво покращать здатність української системи охорони здоров’я забезпечувати життєво необхідну реабілітацію, а також доступ до асистивних технологій, які можуть докорінно змінити життя.
Ключовими промовцями заходу були: Кірстен „Кікі” Ленц, старша радниця з питань реабілітації Агентства США з міжнародного розвитку(округ Вашингтон); Ларіса Морі, Заступниця директора відділу охорони здоров”я Агентства США з Міжнародного Розвитку, Оксана Жолнович, керівниця Департаменту соціальної політики та охорони здоров”я Офісу Президента України, та Сатіш Мішра, технічний менеджер з питань неповносправності та реабілітації, Європейське регіональне бюро ВООЗ.
Незмінна підтримка USAID
ReLAB-HS реалізуться завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Кірстен „Кікі” Ленц, старша радниця з питань реабілітації (Агентство США з міжнародного розвитку/Вашингтон) зазначила, що її надихає те, скільки людей долучилося до цієї стартової події в Україні. „Це свідчить про зростання зацікавлення фізичною реабілітацією, інтеграцію фізичної реабілітації у систему охорони здоров’я, а також визнання значимості ролі фізичної реабілітації у загальній системі охорони здоров’я”, – додала Ленц.
Вона наголосила на тому, що Україна досягла значного прогресу у визнанні потреби професійного підходу до спеціалізацій у галузі реабілітації, формуванні культури доказової практики та поступового введення реабілітаційних послуг до рівня вторинної допомоги.
Ленц відзначила, що „USAID інвестує кошти у сферу фізичної реабілітації в Україні, і розглядає ReLAB-HS як продовження попередніх інвестицій, покликаних підтримувати ініціативи Уряду України щодо трансформації фізичної реабілітації та асистивних технологій у системі охорони здоров’я”.
Ларіса Морі, Заступниця директора відділу охорони здоров”я USAID/Україна, відзначила, що потреба у фізичній реабілітації та асистивних технологіях, зокрема, серед вразливих категорій населення, – це нагальне питання, яке вимагає все більше уваги з боку світової спільноти, а є надзвичайно важливим для забезпечення майбутнього розвитку України. Упродовж останніх п’яти років USAID є партнером Уряду України, приватного сектору та партнерів із громадянського суспільства у подоланні викликів та наданні реабілітаційних послуг і покращенні доступу вразливих груп, в тому числі ветеранів, до системи реабілітації.
Ларіса Морі додала, що „ReLAB-HS відображає незмінну підтримку USAID у покращенні доступу до реабілітаційних послуг в Україні. Ця діяльність спрямована на досягнення амбітної мети – трансформації життя осіб з інвалідністю шляхом покращення їхнього доступу до послуг фізичної реабілітації та асистивних технологій”.
Виклики та перспективи
В Україні існує високий попит на отримання якісних реабілітаційних послуг. Їх потребують люди, які втратили здатність бути самостійними у виконанні щоденних справ, брати участь у навчанні, роботі, дозвіллі та інших видах діяльності, які є для них важливими.
Сфера реабілітації та асистивних технологій лише нещодавно розпочала активний розвиток в Україні: успадкована від Радянського Союзу централізована система охорони здоров’я, недофінансована і надто бюрократизована та реабілітаційні послуги, що засновані на біомедичній моделі інвалідності та системі лікувальної фізичної культури, розпочали процес трансформації.
Оксана Жолнович, керівниця Департаменту соціальної політики та охорони здоров’я Офісу Президента України, розповіла про поточні виклики в системі реабілітації Україні, а також розповідала про очікування щодо подальшої співпраці.
Вона пояснила, що в Україні не було можливості системно здійснювати реабілітацію особи з перших днів травмування – система реабілітації працює таким чином, що доступ до цієї послуги людина може отримати лише тоді, коли вона офіційно отримує статус „інвалідності”. Однак на отримання такого статусу йде 4-5 місяців з моменту захворювання. Тобто, втрачається «золотий час», за який можна покращити стан функціонування людини, підримати стан її здоровя, запобігти певним наслідкам перебігу хвороби.
Однак у 2020 році Парламент України прийняв Закон „Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я”, в якому визначено нові правила та принципи формування системи реабілітації у країні. Він дозволяє людині отримувати реабілітаційні послуги з першого дня, коли з’являється така потреба, і такі послуги надаються на основі доказових методів, застосування яких передбачає наявність мультидисциплінарних груп.
„Тепер нам потрібно докласти зусиль для створення системи реабілітації, яка б відповідала міжнародним стандартам. Це передбачає створення реабілітаційних центрів та відділів реабілітації при лікарнях, де б надавалася така допомога, наповнення якісним змістом пакетів реабілітаційних послуг, які фінансуватиме Національна служба здоров’я, а також , визначення протоколи, які базуються на доказовій базі та клінічних дослідженнях. Підтримка з боку громадських організацій та міжнародних партнерів допоможе виконати цю роботу швидше та ефективніше”, – відзначила Оксана Жолнович.
Про ReLAB–HS
З метою подолання цих викликів ReLAB-HS надаватиме підтримку Уряду України у реалізації ініціатив, спрямованих на трансформацію сфери реабілітації та асистивних технологій.
Для подолання цих викликів ReLAB-HS підтримає ініціативи України щодо трансформації сфери реабілітації та асистивних технологій. Проєктом передбачено навчання лідерів та управлінців сфери реабілітацї, розбудову кадрового потенціалу, створення єдиних шляхів забезпечення асистивними технологіями та центрів надання асистивних технологій, розвиток телереабілітації. Проект впроваджуватиметься упродовж п’яти років
Д-р Абдулґафур Бачані, директор Міжнародної дослідницької групи з вивчення травматизму Школи громадського здоров’я імені Блумберга Університету Джонса Гопкінса зазначив, що „завядки щедрій підтримці USAID , ReLAB-HS сприятиме реалізації глобальних зусиль, спрямованих на укріплення реабілітації у системах охорони здоров’я і підтримуватиме формування систем охорони здоров’я, які передбачають реабілітаційний догляд, в тому числі за допомогою асистивних технологій”.
Друга частина події проводилася у форматі панельної дискусії між зацікавленими сторонами і була присвячена перевагам/здобуткам і слабким сторонам/прогалинам у системі реабілітації та забезпеченні асистивними технологіями в Україні, а також пошукам шляхів забезпечення скоординованої діяльності.
Серед промовців також були Тетяна Баранцова, Урядова уповноважена з прав осіб з інвалідністю, Антоніна Салєєва, директор Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності, Ольга Мангушева, Голова Правління «Українського товариства ерготерапевтів», та Світлана Дудник, начальниця відділу взаємодії із зовнішніми експертами управління фінансових гарантій медичного обслуговування Національної служби здоров’я України.
Учасники дискусії відзначила важливість планів ReLAB-HS, зокрема фокус проекту на розробку національної політики надання реабілітаційних послуг та забезпеченні асистивними технологіями, впровадженні стандартів та механізмів ефективної взаємодії між різними міністерствами.
Ольга Мангушева підкреслила потребу в освітній роботі серед медиків, а також населення загалом, з метою роз’яснення мети, засобів та очікуваних результатів від надання реабілітаційних послуг.
Світлана Дудник відзначила, що на даний час деякі групи пацієнтів можуть безкоштовно отримувати реабілітаційні послуги в рамках програми медичних гарантій.
Програма медичних гарантій передбачає:
Світлана Дудник також окреслила перелік завдань, які необхідно вирішити задля того, щоб покращити реабілітацію в Україні, серед яких:
Тетяна Баранцова підкреслила важливість психологічних аспектів реабілітації.
Реалізацію проєкту ReLAB-HS координує Міжнародна дослідницька група з вивчення травматизму Школи громадського здоров’я імені Блумберга Університету Джонса Гопкінса (США) спільно із Інститутом глобальної охорони здоров’я імені Носсала Мельбурнського університету (Австралія). Інші глобальні партнери – Humanity and Inclusion, Miracle Feet, Physiopedia та Momentum Wheels for Humanity. В Україні проєкт впроваджуватиме Momentum Wheels for Humanity – організація, що має понад 25 років досвіду роботи у розширенні доступу до засобів пересування та розвитку реабілітаційних послуг і асистивних технологій (АТ) у більш, ніж 60 країнах.